Як ми шукаємо і перевіряємо інформацію

Коротко: допис у соцмережі — це не новина, а чиясь реакція на щось. Ми шукаємо це «щось»: зберігаємо допис, виписуємо зачіпки, тримаємо кілька версій, шукаємо різними мовами, доходимо до першоджерела і кожне твердження кладемо в один із трьох кошиків: підтверджено, ймовірно, не підтверджено. «Не знайшли» — теж чесний результат. І ми розділяємо два питання: чи це було сказано (атрибуція) та чи це правда (істинність). Підтвердження першого нічого не каже про друге.

Цієї методики ми тримаємося самі, коли будуємо feedql, і її ж закладаємо в продукт: кожен запис веде на оригінал, кілька переказів однієї події складаються в одну подію, а не в десять. Сторінку написано на реальному прикладі від 16 жовтня 2026 року.

Головне правило: ви детектив, допис — підказка

Ми діємо як детектив: беремо зачіпки з допису, шукаємо, хто ще про це писав, і йдемо до того, хто бачив або сказав це першим.

Шість кроків по черзі

Алгоритм перевірки

1. 1Збережіть дописСкріншот і посилання. Дописи видаляють і редагують; без копії потім нічого не доведеш.
2. 2Випишіть зачіпкиХто, що, коли, де. Читайте коментарі: там часто пишуть, про що насправді мова. Час переведіть в UTC.
3. 3Придумайте 2–3 версіїОбов'язково додайте «це старий фейк» або «просто жарт», щоб не закохатися в першу здогадку.
4. 4Шукайте різними словами і мовамиКороткі запити по 3–6 слів з іменами і датою: українською, англійською, німецькою, російською.
5. 5Дійдіть до першоджерелаВідео, стенограма, офіційний сайт. Тільки воно показує, що сказали насправді.
6. 5 → 4: новий слід — нові запити
7. 6Розкладіть по кошикахПідтверджено, ймовірно, не підтверджено. Прогалини не заповнюємо здогадками.

Що на вході і на виході кожного кроку

Рівні впевненості

Кожне твердження у звіті отримує один рівень. Не весь допис, а кожне твердження окремо: в одному дописі може бути і факт, і здогадка, і жарт.

Рівні нижче застосовуємо до кожного питання окремо. Завжди кажемо, про яке саме мова.

Червоні прапорці

Розібраний приклад: «Урсула стоїть перелякана»

16 жовтня 2026 року о 11:17 за Києвом у X з'явився допис «Урсула стоїть перелякана». У коментарях хтось написав про «нецензурну відповідь Зеленського» на закиди щодо зброї. Ось що вдалося відновити.

Відновлена хронологія

1. 15–16.10Інтерв'ю Трампа NewsmaxЗаява, ніби ракети, передані Україні, продавали на відкритому ринку. Доказів не наведено; джерела розходяться щодо дати інтерв'ю.
2. 15–16.10Саміт лідерів ЄС у Брюсселі
3. 16.10 · 10:55 Київ (09:55 CET)Спільний брифінг Кошти, фон дер Ляєн і ЗеленськогоЗа стенограмою — лише заяви, без запитань журналістів.
4. 16.10 · 11:17 КиївДопис «Урсула стоїть перелякана»Через 22 хвилини після початку брифінгу.
5. 16.10 · ~11:30Коментар про «нецензурну відповідь»Припущення користувача, а не факт.

Журнал запитів

Ми зробили 16 запитів. Прорив дав не точніший запит, а зміна мови: російськомовний запит підказав слово «Newsmax», і далі все знайшлося англійською. Перші два, стандартні запити знайшли лише фон.

Запити за мовою

1. українська8фон, старі новини, кластер ЗМІ
2. англійська5брифінг і англомовні джерела
3. російська1ключ: слово «Newsmax»
4. німецька1лише саміт
5. першоджерело1стенограма на consilium.europa.eu

Що вийшло

• Підтверджено Лише атрибуція: брифінг у Брюсселі 16.10 о 09:55 CET відбувся, а заяву про ракети в інтерв'ю зроблено. Це означає «це було сказано», і нічого більше.
• Не підтверджено Істинність цієї заяви, тобто що ракети продавали на відкритому ринку. Доказів не наведено, і ми їх не знайшли.
• Ймовірно Допис — реакція саме на цей брифінг: збігаються час, люди і місце.
• Не підтверджено Також що Зеленський щось відповідав на ці закиди, тим паче нецензурно, і як насправді виглядала фон дер Ляєн.

Де перевірка ламається

Часові пояси

X показує час у поясі глядача, сайти ЄС — у CET, американські медіа — у ET. Усе переводимо в UTC до порівняння.

Мовна асиметрія

Тема може домінувати в одному мовному сегменті. Такі джерела — покажчик сліду, а не доказ.

Подвійний переклад

Цитата англ. → рос. → укр. змінює сенс і тон. Шукаємо оригінальне відео або стенограму.

Ехо-камера джерел

Десять статей можуть переказувати одну. Це одне джерело, а не десять: дивимось, на кого посилається кожна.

Старі новини з тими ж словами

Фейки про перепродаж зброї повторюються з 2022 року. Жорсткий фільтр за датою.

Сарказм і жарти

Відділяємо подію від інтерпретації.

Затримка індексації

Пошуковики підхоплюють свіже через години. Шукаємо в соцмережах і на сайтах інституцій напряму.

Упередження підтвердження

Знайшовши першу відповідність, легко перестати шукати. Тримаємо в списку гіпотезу «нічого не сталося».

Змонтоване відео

Кадр міг бути вирізаний з іншого моменту. Зворотний пошук кадру, повне відео з офіційного джерела.

Недоступні сайти

Paywall, блокування, помилки сервера. Архівна копія або інше джерело, і прогалину позначаємо у звіті.

Як ми оцінюємо джерело

Статус: заплановано. Цю частину feedql ще будуємо, вона не працює. Ось як вона задумана.

Джерело оцінюємо за його історією на перевірених записах, а не за гучністю чи відомістю. З цього випливають два принципи.

• Автора і видання оцінюємо окремо. В автора може бути кілька оцінок за видами: точність фактів, точність цитат і атрибуції, прозорість джерел, виправлення помилок. Вони можуть різнитися й за темами: надійний в одній, ненадійний в іншій. Репутація видання складається з його власної історії та історії його авторів.
• Мало даних означає жодного числа. Нижче мінімальної кількості перевірених записів ми пишемо «замало даних», а не показуємо оцінку.

Зовнішні списки — це вхідні дані, а не вироки. Ми показуємо їх разом із походженням, щоб було видно, хто це сказав: база EUvsDisinfo, позначки «державне медіа», які платформи ставлять на акаунти, і перелік підписантів IFCN серед фактчекерів.

Ознаки фейкового чи бот-сайту

Одна ознака — привід придивитися, а не вирок.

Як це працює у feedql

• Посилання на оригінал у кожного запису. Ви завжди можете піти до першоджерела, а не до нашого переказу.
• Перекази однієї події складаються разом. Десять статей про одне — це одна подія з десятьма звітами, а не десять новин; так ехо-камеру видно одразу.
• Дата і джерело на видноті. Старе з тими ж словами не видає себе за свіже.
• Багато мов і типів джерел. Форуми, соцмережі, сайти інституцій і реєстри поруч, бо слід часто знаходиться не там, де шукали спершу.
• Оцінка з причиною. Ми пояснюємо, чому запис показано, а не просимо повірити на слово.
• Незабаром: репутація джерел і авторів. Історія на перевірених записах, як описано вище. Поки не працює.

Куди дивитись

На чому стоїть метод

Перед тим як повірити або поширити

• Я знаю, хто першим це сказав?
• Дата і час збігаються?
• Є хоча б два незалежні джерела?
• Я відділив факт від чиєїсь думки чи жарту?
• Я перевірив, що це не стара історія?